|
В українській мові існує особливий знак - апостроф, що позначається однією рисочкою (код ASCII 0x27):
з'єднання, розв'язок.
Іноді його помилково позначають через символ слабкого наголосу ` (код ASCII 0x60) або за допомогою подвійних лапок " (код ASCII 0x22).
Проте таке позначення є некоректним і призводить до помилок програм, що розпізнають текст, перевіряють синтаксис і таке інше.
Знак апострофа вживається для передачі роздільної вимови приголосних, котрі не зливаються з наступними звуками:
комп'ютер, об'єкт, з'єднання
У російській мові в аналогічних ситуаціях використовується Ъ (твердий знак).
Апостроф ставиться:
- після губних б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї:
п'ять, дев'ять, ім'я, зв'язок, пам'ять
- після префіксів, котрі закінчуються на приголосні перед я, ю, є, ї:
з'єднання, від'ємний, під'їзд
- після р перед я, ю, є, ї, якщо в них чути звук й: кар'єра, матір'ю, міжгір'я
- в іншомовних словах, якщо там чути звук й: прем'єра, ін'єкція, Х'юстон
Апостроф не ставиться, і вимова є плавною, а не роздільною:
- якщо букви я, ю, є, ї передають м'якість попереднього приголосного:
цвях, свято, тьмяний, дзвякнути
- в іншомовних словах, якщо вони вимовляються не роздільно:
нюанс, бюджет, кювет, гравюра
Дякую Дмитру Ковальову за слушні зауваження щодо позначення апострофа.
|
